Але все це неправда. І все це не справжнє, полювання на Райнгольда несправжнє, це стогін і пекельний страх. Жереб кинуто. Франц знає, що випаде на його долю. Все набуде свого сенсу, несподівано лячного сенсу. Не набридло тобі, голубе, гратися в хованки? Недовго зосталося.

Франц стежить за квартирою Райнгольда, не спускає очей, уп'явся поглядом і більше нічого не відчуває. Багато люду проходить повз будинок, дехто заходить досередини. Він і сам заходив, його поривало туди, а все це через чінґдарада, бумдара бум.

Будинок аж розреготався, дивлячись на те, як Франц перед ним стовбичить. Здається, зараз зірветься з місця, щоб гукнути сусідні будинки, всі прибудови та флігелі, нехай і вони поглянуть на того типа. Стоїть у перуці, зі штучною рукою, а сам аж пашить, так набрався він шнапсу, стоїть і белькоче не знати що.

«Добридень, Біберкопчику. Надворі вже 22 листопада. Досі дощить. Ти що, хочеш нежить підхопити, може, пішов би ти краще до свого улюбленого шинка, хильнув би трохи коньячку?»

«Давай його сюди!»

«Заходь і шукай!»

«Давай вже його сюди, цього Райнгольда!»

«Тобі час у Вульґартен[220], ти геть з глузду зсунувся».

«Давай його сюди!»

Якось Франц Біберкопф прокрався в той будинок і приховав там каністру з гасом і порожню пляшку.

«Ану виходь, чого ховаєшся, брудний покидьку, сучий сину. Що, кишка затонка вийти до мене?»

А будинок: «Кого це ти гукаєш, його ж там немає. Заходь і сам подивися».

«У кожну шпарину не зазирнеш».

«Його тут немає, він ще не зовсім здурів, щоби тут сидіти».

«Давай його сюди. А ні — то начувайся, буде тобі лихо!»

«Буде мені лихо, кажеш? Хлопче, йди-но ліпше додому, виспись гарненько, а то геть здурів, а все через те, що нічого не їси».

Наступного ранку слідом за поштаркою вже і він там. Ліхтарі бачать, що він біжить, похитали головами: «Ой леле, буде пожежа!»

Дим валить клубами, язики полум'я вириваються зі слухових віконець на горищі; коли о сьомій примчали пожежники, Франц уже сидів у Герберта й стискав кулаки:

«Я нічого не дізнався, так само як і ти. Не знайдемо ми його там — це зрозуміло, але тепер принаймні йому немає куди поткнутися, я викурив його з тієї нори. Просто взяв і підпалив!»