Гуртожиток ВАТ «Охтирський пивоварний завод», Охтирка, середина жовтня 1998 року
Гуртожиток ВАТ «Охтирський пивоварний завод», Охтирка, середина жовтня 1998 року
Перемога Олександра Слободяна[78] на парламентських виборах по мажоритарному округу № 220 у березні 1998 року спричинила доволі несподівані наслідки. Виборчої кампанії в традиційному сенсі він не проводив, натомість весь Київ уздовж і впоперек був обклеєний рекламними плакатами пива «Оболонь», на яких неодмінно фігурував гендиректор підприємства власною персоною. Зважаючи на шалену популярність цього хмільного пінного напою серед населення, у переважних симпатіях електорату саме до пана Слободяна годі було й сумніватися…
Однак само собою зрозуміло, що витрачені на рекламну кампанію кошти треба «відбивати» в той чи інший спосіб. Найпохмуріши прогнози стосувалися можливого підвищення цін на всю продукцію «Оболоні» – однак вони не виправдалися. Отже, профіт для пана Слободяна мав полягати в чомусь іншому – але в чому саме?! Можливо, якось розшириться асортимент пива, безалкогольних напоїв чи соків?.. А може, новоспечений депутат захоче якось віддячити жителів територіального виборчого округу, які забезпечили його депутатство?.. Або зробить щось для Тернополя, в якому він з’явився на світ 42 роки тому?..
Що ж, певний час люди потеревенили про це між собою, потеревенили та й забули, бо кожен мав достатню кількість своїх нагальних проблем, щоб нескінченно думати про щось чуже – навіть про пиво… І саме тоді в пресі майже непоміченими промайнули нечисленні повідомлення про те, що Акціонерним товариством «Оболонь» був викуплений контрольний пакет акцій ВАТ «Охтирський пивоварний завод». Трохи згодом пан Слободян дав якомусь мас-медіа коротенький коментар щодо непоганих перспектив Охтирського пивзаводу – звісно, якщо забезпечити грамотний менеджмент, без якого стан справ підприємства навряд чи покращиться.
А ближче до кінця вересня відділ маркетингу й реклами АТ «Оболонь» оголосив про організацію невдовзі рекламного прес-туру на ВАТ «Охтирський пивоварний завод». Про гучний розголос справи ніхто особливо не дбав – швидше навпаки: всі прекрасно розуміли, що без дегустації продукції підприємства не обійдеться, отож в прес-тур відбиралися тільки представники авторитетних ЗМІ, які не просто прокатаються на Полтавщину й поп’ють пивка задурно, але й забезпечать відповідну рекламну віддачу. Через пару тижнів усі формальності були нарешті залагоджені, рекламні угоди між підприємством і мас-медіа укладені, а списки учасників прес-туру складені й затверджені.