– Так, нема.

– До речі, хвоста нема також. Хочеш глянути?

– Гаразд, не треба… Отже, судячи за крильми, ти таки янгол?

– Так, я посланець Божий. І мені доручено передати наступне: ТИ ЗАПІЗНИВСЯ! Повторюю це ще раз, готовий повторити знов і знов.

– Але якщо я… якщо мені…

Спартак напружив пам’ять і завершив:

– Якщо мені у скроню прилетіло щось і я знепритомнів, а тепер ширяю перед тобою в цій золотавій порожнечі – то я… таки перейшов у позасвіти. Хіба ж це не так?..

– Все так.

– Але тоді я маю піднести Всевишньому плоди своєї земної діяльності. Нехай Він оцінить…

Спартак витягнув перед собою праву руку долонею догори. На долоні просто із золотавої порожнечі миттєво виникла невеличка самвидавівська брошурка містичного роману «Апокаліпсис по-київськи», тоді мовив:

– Ось що я зробив, перебуваючи там. Нехай Всевишній побачить це й розсудить, достойно чи недостойно я провів відпущені мені роки? Це ж не рукопис, похований в шухляді. Це справжня книжечка, яка пішла гуляти серед людей… Навіть у невеликій кількості – але ж я спромігся донести це до людей! Я присягнувся зробити це, розсіявши в Бабиному Яру останню пригорщу попелу від чернеток свого рукопису – і виконав свою присягу!..

– Послухай-но, дорогенький, давай не будемо гратися у Вищий Суд, га?..

– Отже, зробленого недостатньо?!

– Почнемо з того, що я не Всемогутній, а лише Багряний Янгол. Всемогутній – Він о-о-он там перебуває!..

Золотавий простір на мить розколовся, і в тріщині проступили обриси ста двадцяти п’яти діамантових східців, що вели до величного трону на верхівці гігантської піраміди. А вже на тому троні!..

Але тут края золотої тріщини зімкнулися знов, поховавши видіння.

– Ага-а-а!.. То це ще не Суд – я вірно зрозумів?

– Вірно. Це не Суд, я не Бог і не Суддя. Я всього лише Божий посланець – Багряний Янгол, один із сонма ангелів.

– Якщо так, то я чув про тебе від Фріпульї. Це художник такий, він все ходить Хрещатиком, ходить і проголошує…

– Я знаю Фріпулью. Знаю також, що написаний ним портрет твого старшого товариша Ігнащенка висить у творчій майстерні останнього. Все це мені відомо – але ж йдеться не про те: ТИ ЗАПІЗНИВСЯ…