– Не мели дурниць, доню. Не буває так, щоб було добре, коли війна!

– Якщо розібратися як слід, то Радянський Союз теж воює… – Каміла чомусь посумнішала.

– Та що ти таке кажеш, донечко?!

– А Афганістан?..

– О-о-о, де він там, той Афганістан!..

– Згодна, далеко. Але ж у нас, наприклад, однокласник в Афгані загинув.

– Це той Вітько кирпатий, якій на сусідній від тебе парті сидів?

– Він самий.

– То він же ж в Угорщині служив, здається, Вітько твій. З ним же просто нещасний випадок стався на навчаннях військових…

– Ага, так ми всі й повірили! Цинкову труну прислали, всередину не зазирнеш. А що в Угорщині він нібито служив? Так це ж могли сказати, аби тільки не розкривати правду, що тіло з Афгану доправили!.. Коротше, ніхто з нас у це не повірив. З його матір’ю включно. Бо цинкові труни зараз відомо звідки косяками йдуть. Отак СРСР не воює, мамо.

– Ох, доню, доню…

– Ну гаразд, не будемо про це. Скажи краще, як ти ставишся до того, що Дора твоя написала про музей Яд Вашем?

Дійсно, у вкладеному в посилочку листі повідомлялося, що в ізраїльському музеї Яд Вашем, виявляється, складаються списки так званих «праведників народу світу» – тих, хто рятував євреїв від винищення німцями під час Другої світової війни. Отож Дора Різберґ захотіла неодмінно побачити у тих списках ім’я «М. Я. Шепетун». Проте сама Марія Явтухівна дотримувалася іншої думки:

– Ой не треба воно мені, ой не треба!.. Не для того я Дорку рятувала, щоб у списки якісь там потрапити. Ні, не хочу.

– Але ж, мамо, ці праведники, що у списках, дістають право до Ізраїлю емігрувати! І їхні нащадки також…

– До Ізраїлю?! – Марія Явтухівна подивилася на дочку з пересторогою. – Звідти, де мир, їхати туди, де війна?.. Знаєш, доню, я ще при здоровому розумі.

– Мамо! Хіба ж не сумно, як починає ламатися наше життя?..

– Дурниці все це, маячня суцільна, – не здавалася Марія Явтухівна. – Я ондо до тебе в Полтаву перебиратися не хочу, бо звикла вже до Охтирки. А ти про Ізраїль кажеш, де війна! Ні-ні, все це дурня. Не хочу, і край.

Районна санітарно-епідеміологічна станція, вул. Поштова, № 52, Цюрупинськ, кінець травня 1987 року

Районна санітарно-епідеміологічна станція, вул. Поштова, № 52, Цюрупинськ, кінець травня 1987 року