– Прекрасно! – зрадів Леонід Самсонович. – А нумо нехай цей мамуньчин синулька ось зараз же, негайно спробує розв’язати цю твою задачку на кмітливість! Я згоден вирішити нашу суперечку щодо цього цедрейтера раз і назавжди. Спартаку!.. Агов, Спартаку, де ти там сховався?! А нумо ходи сюди негайно, у нас до тебе діло є!..

Інші також заходилися гукати хлопця. Усім своїм зовнішнім виглядом демонструючи невдоволення, той з’явився за пару хвилин зі словами:

– Чого вам треба? Я ж там уроки роблю, сиджу собі тихесенько…

– Та зробиш ти свої уроки, піонере! – ревонув сп’янілий Рафаель Шаєвич. – Ти от тільки одну задачку розв’яжи і йди собі далі штанята протирати скільки тобі завгодно! Бо ми тут на тебе об заклад побилися…

– До речі, а де твій піонерський галстук?! – суворо спитав Леонід Самсонович. – Ти ж у мамуньки своєї такий зразковий…

– Так мене ж іще наприкінці сьомого класу в комсомол прийняли як відмінника, а я зараз у восьмому.

– Хоч цим можна пишатися, – непевно посміхнувся батько хлопця.

Однак Леонід Самсонович, ляснувши долонею по стільниці так, що підстрибнув весь розставлений на ній посуд, гримнув:

– А нумо не відволікаймося! Піонере, облиш свої фойле штик[101], коли з тобою старші розмовляють.

– Кажу ж, що я давно вже в комсомолі…

– Піонерчик ти, вічний піонерчик! І не сперечатися зі мною… А нумо, Рафко, давай сюди свою задачку, причому негайно!..

І Рафаель Шаєвич проговорив скоромовкою:

– Піонерчику! Скажи от що, тільки швидко: цеглина важить один кілограм і ще півцеглини, скільки важить цеглина?!

– Два кілограми, – не моргнувши оком, миттєво відповів Спартак.

– Що-о-о?!

Рафаель Шаєвич аж підскочив від несподіванки, а Леонід Самсонович тільки рукою махнув і мовив презирливо:

– Слабак! Півтора кіло.

Мама Гатя й тато Андрій не вимовили жодного слова, проте написане на їхніх обличчях розчарування було красномовнішим за будь-які слова. Однак, не зважаючи на реакцію дорослих, Спартак впевнено підтвердив:

– Ніяких не півтора, а два кіло.

– Сла-ба-а-ак!.. – Леонід Самсонович скривився й, затиснувши двома пальцями ніс, додав: – Від тебе так і смердить тупістю, племінничок…