– Гм-м-м… Вдруге змушений визнати, що твоя мама дуже розумна.

– Та й батько теж наполягає, щоб я не видригувався і не вдавав із себе генія. Мовляв, розумні діти виходять, коли старий на молодій одружується, й у них різниця років двадцять-тридцять. Батько ж старший від мами всього лише на сім років, а при такій віковій різниці діти виходять звичайними.

– Батько твій українець чи росіянин?

– Українець. З селян вийшов, але зараз лаборантом в Інституті Патона працює. У лабораторії електрошлакового переплаву, якщо вам цікаво.

– Отже, був селянином, пролетарем став. Не дивно, що він тебе виховує у такому дусі. А-а-а… А дай-но вгадаю: мати твоя не українка, вірно?

Виникла крихітна пауза. На обличчі Спартака не сіпнувся жоден м’яз, тон його голосу не змінився, проте Микола Семенович майже фізично відчув, до чого напружені думки роїлися в його русявій голівці:

– Моя мама – єврейка, але ж ви самі сказали Даньці, Йосці й Артаку, що ображати людей за національною ознакою – це остання підлість…

– Я й не думав ображати ні тебе, ані твою шановну маму, – запевнив його вчитель, – просто тепер мені дещо зрозуміло.

– Ви все ж таки вважаєте мене вундеркіндом, хоч це і погане слово?

– Якщо тобі більш до вподоби Професором називатися, то й називайся. Але давай-но ближче до нашої теми. Про що ти мені розповісти збирався?

– А-а-а… хіба іспит так відбувається? Це ж ви мусите мене спитати…

– Ну що ж, гаразд. Тоді розкажи мені… От, припустимо, про спорудження ДніпроГЕСу можеш розказати?

– Як по підручнику?

– Спочатку як по підручнику.

Спартак кивнув і заговорив. Микола Семенович не переривав його, слухав дуже уважно, аж доки новий дзвінок не сповістив про завершення довгої перерви та про початок нового уроку.

– Гаразд, я зрозумів, що підручник ти прочитав вздовж і поперек, – кивнув вчитель. – А що ж я вам розповідав не за підручником?

– А не за підручником ви нам розповіли не про саму лише ДніпроГЕС, а про весь каскад дніпровських електростанцій.

Учитель кивнув.

– Отже, після завершення війни потреба в енергоозброєності соціалістичного господарства зросла багатократно. Тоді вчені вирішили не тільки відновити ДніпроГЕС, що його підірвали фашисти, але й збудувати ще п’ять гідроелектростанцій по Дніпру на території нашої УРСР. Аби продемонструвати особисто товаришеві Сталіну, як це все працюватиме, вчені відтворили в масштабі всі перепади рельєфу вздовж течії Дніпра. У відповідних місцях макет річкового русла перегородили дамбами і греблями в масштабі, а потім залили все водою, підфарбованою синім чорнилом. Тоді стало наочно видно, які обриси матимуть штучні моря і як розгортати систему меліорації українських земель. Але тут стався конфуз.