До речі, Клара Мусіївна – персона дуже миловидна. Ні-ні, випиті в обід чарки тут зовсім ні до чого! Це чиста правда! І до речі, Альберт Рудольфович овдовів чотири роки тому. А його обидві дочки вже давно виросли й обзавелися власними сім’ями. А йому тепер так самотньо!

Природно, дівиця Демаре розірвала зі щасливицею всі стосунки, дізнавшись, що шляхетного нареченого дівиця Габель знайшла без найменшої допомоги збіговиська перезрілих баришень з Андріївського узвозу. Проте Клара Мусіївна не зважала на подібні дрібниці. Вона просто купалася в довгоочікуваному щасті, готуючись поєднатися з нареченим в його окремій двокімнатній квартирі на Борщагівці!

Зокрема сьогодні, в Міжнародний жіночий день, вони домовилися піти в кіно на «Зорю принадливого щастя»[168]. Це нічого, що показ повторний і що Клара Мусіївна встигла подивитися стрічку ще торік разом з дівицею Демаре! Головне в тому, що картина яскраво демонструвала всю простоту та розкіш життя російського дворянства і, зокрема, шляхетність російських дворянок в поєднанні з неймовірною жертовністю. Прекрасний фільм!

Полишаючи квартиру, дівиця Габель випадково зіткнулася в коридорі з сусідським хлопчиком Спартаком. Відносини з сусідами у неї не складалися ніколи, але сьогодні Кларі Мусіївні було особливо приємно почути від малого святково-піднесене:

– З Міжнародним жіночим днем вас!

– А ти знаєш, що я невдовзі заміж виходжу й переїду звідси до чоровіка? – приязно кивнувши у відповідь, спитала вона й додала: – Твоє парке бажання нарешті здійснирося.

– Знаю, Кларо Мусіївно.

– От кори ти нарешті заведеш котика! Я не забура, як ми сваририся.

То була чиста правда. Коли Спартак навчався ще в першому класі, мама Агата принесла якось синові маленьке сіре кошеня. Нехай вчиться піклуватися про тваринку, бо інакше виросте жахливим егоїстом – так лякала її навчена життям свекруха Галина Опанасівна. Згадавши своє дитинство, в якому чільне місце посідала Хірохіта Єрмолаївна Рабінович, мама зупинила вибір на кошеняті.

Хлопчик перебував у непідробному захваті від крихітного вихованця, натомість Клара Мусіївна постійно переживала за свою ненаглядну канарку: «От виросте ваш Мурзик, пробереться в мою кімнату, витягне мою нещасну Циречку з її крітки й обов’язково зжере! Коти – вони такі бандюги! І що я тоді робитиму на самоті над скривавреним пучком пір’я?!»

Після низки скандалів і намагань старої діви віддавити кошеняті хвоста чудового пухнастика довелося віддати іншим. Спартак тоді зненавидів сусідку з усіма її страхами – дівиця Габель це чудово знала. Проте повівся якось дивно, побажавши: «Щоб ви, Кларо Мусіївно, заміж нарешті вийшли і з нашої квартири щезли! І мене б не чіпали». Вона цього не забула, бо чомусь вважала прокльоном. А виявляється, все на краще…